Вітри тужливі з-за моря віють,
Там, у неволі, брати гибіють,
Сурміть у сурми по всьому колі.
Гей! Визволяти братів з неволі.
Збурили воду козацькі весла,
Течія бистра човни понесла.
Мороком вкрила їх темна ніч.
Чекай нас рідна Матінко- Січ.
Приспів.
Крилата чайка- козацький човен,
Відваги, сили, мужності повен,
Високі хвилі морські долає,
Злетить на гребінь і знов спадає.
Крилата чайка-козацький човен,
І небезпеки і слави повен
Матінко Божа їм помогай,
І від них вдачу не відвертай.
Думкою линуть за синє море,
Що їх чекає, щастя чи горе?
Брали на приступ фортечні мури:
«Ну стережіться кляті гяури!»
Гуляла шабля, було роздолля,
Тим вічна пам*ять, тим вільна воля.
Збиті кайдани, пріч кабала:
«Ну мо браточки всі до весла!»
Приспів.
Аж ген , видніє гирло Дніпрове:
«Вже Україна брати-панове!»
Козацька чарка по кругу ходить,
Січ зустрічає братів з походу.
І лине пісня, ген-ген, за кручі,
Змовкає навіть поріг «Ревучий»
Та знов на колі сурми сурмлять:
«Братів з неволі- гей визволять!»
Приспів.
Крилата чайка-козацький човен.
Відваги, сили, мужності повен,
Високі хвилі морські долає.
Злетить на гребінь і знов спадає.
Крилата чайка- козацький човен,
І небезпеки і слави повен.
Матінкот Божа їм помогай,
І від них вдачу не відвертай.
Микола Токар Сідней,
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 4650 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Гарна пісня.Божих благословінь вам в пошуках стежки в вічне майбуття. Комментарий автора: Дорогий друже, Славко! Дуже вдячний тобі за відгук.Ми всі шукаемо стежки у вічне майбутьне, але тільки один нам вказуе вірну дорогу. Творчої наснаги Вам друже, брате по вірі,Хай завжди буде Господь з Вами І у Ващому серці. Найкращих побажань. З повагою.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.